Дослідники Центру ім. Жана Моне НаУКМА проф. Роман Петров і Катерина Іващенко-Стаднік підготували дослідження в рамках проекту "Горизонт 2020"

Дослідники Центру ім. Жана Моне НаУКМА проф. Роман Петров і Катерина Іващенко-Стаднік підготували дослідження в рамках проекту "Горизонт 2020"  EUNPACK http://www.eunpack.eu/
 

Весною 2018 Центр ім. Жана Моне з європейських студій Національного університету «Києво-Могилянська академія» завершив фінальний етап дослідницького проекту «EUNPACK», що здійснювався за підтримки Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Проект «EUNPACK» (повна назва: «Відповідальне висвітлення конфліктів у рамках комплексного підходу ЄС до механізму розв’язання конфліктів та криз») був націлений на вивчення здатності ЄС реагувати на кризи в різних регіонах (в тому числі, в сусідніх з ЄС країнах, включаючи Україну). Використовуючи кількісні та якісні методи дослідження, команда проекту провела квотне опитування у вибраних регіонах України (загалом було опитано 190 респондентів серед внутрішньо переміщених осіб, підприємців, співробітників НДО, представників цивільного сектору безпеки, місцевих рад та інших реальних та потенційних бенефіціарів програм ЄС) та глибинні інтерв'ю (в якому взяли участь 43 експерта, в тому числі представники державних органів влади, громадські активісти та посадові особи ЄС, які беруть участь у реалізації секторальних програм в Україні).

Результати показали, що ЄС залишається серед трьох найвпізнаваніших міжнародних акторів, що допомагають Україні в період конфлікту (майже 90% опитаних знають про підтримку від ЄС Україні, поруч з підтримкою з боку Організації Об'єднаних Націй (ООН) та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)). Серед інструментів допомоги Україні, респонденти найбільш обізнані про політичну та дипломатичну діяльність ЄС (75% знають про таку допомогу), а також про підтримку ЄС з метою розвитку (тобто, фінансову та технічну (експертну, освітню тощо) та гуманітарну допомогу (відповідно, 74% опитаних знають про таку діяльність ЄС в Україні). Втім, рівень задоволеності результатами допомоги є різним між групами бенефіціарів та реґіонами (зокрема, він вище у Львові та нижче в Краматорську). Загалом, майже половина респондентів вважає, що допомога ЄС Україні в період конфлікту мала позитивні наслідки, тоді як третина вважає, що вона погіршила або не вплинула на ситуацію. Під час опитування респонденти наголосили на тому, що реакція ЄС на конфлікт в Україні надійшла запізно та була недостатньою, і що ефективні відносини на теперішньому етапі мають будуватись, не як допомога, а як партнерство (нині цього підходу бракує, і через низку зовнішніх та внутрішніх причин Україна не розглядається як повноцінний партнер).

Місцеві експерти підкреслили, що ефективне використання ресурсів ЄС є нагальною проблемою: необхідно покращити стандарти надання допомоги та оцінку її результатів. Зокрема, «добре оплачені експерти та мотивовані експерти  ̶  це різні речі». Крім того, «недостатня прозорість у багатьох сферах залишається істотною проблемою, що тлумачиться широкому загалу міркуваннями безпеки, але, фактично, використовується як привод для уникнення підзвітності». Іншою гострою проблемою є брак людських ресурсів: «місцеві органи влади не мають досвіду у заповненні бланків заяв на отримання міжнародної допомоги». Як стверджують місцеві експерти, ЄС «бракує PR-стратегії для інформування громадськості про надану Україні допомогу». Як наслідок, окремі групи бенефіціарів часто сприймають допомогу як підтримку з інших публічних джерел, і не мають позитивного уявлення про діяльність ЄС на користь України.

Серед опитаних експертів ЄС широко сприймається як актор, що має досвід у вирішенні постконфліктних ситуацій та розбудові сталого розвитку. Здатність ЄС сприяти збалансованому процесу врегулювання конфлікту є сильним аргументом на користь його подальшій ролі як надійного партнера України. Як зазначили місцеві експерти, «роль ЄС у перетворенні України з зони конфлікту в історію успіху (і, можливо, в найуспішніший проект ЄС нового століття) є місією, яка може не тільки допомогти Україні, але й посилити ЄС».

Позитивна репутація ЄС в Україні має бути зміцнена та використана для обговорення проектів реінтеграції Донбасу та врегулювання складних післявоєнних процесів в Україні. Учасники дослідження наголошують, що «історичну роль ЄС не можна недооцінювати, ̶  саме ЄС здатний втримати Україну від того, щоб стати тоталітарною державою». Східне партнерство має використовуватися для втілення європейських стандартів у законодавстві та практиці. Використання подвійних стандартів в українській політиці не повинно стати загальним місцем (наразі ситуація викликає тривогу, тому співробітництво з ЄС в цій сфері є вирішальним).

Щоб отримати додаткову інформацію, будь-ласка, перегляньте повні звіти за посиланнями нижче або зв'яжіться з нами за адресою: europa.org.ua@gmail.com

Звіт за результатами опитування щодо сприйняття громадськістю ролі ЄС в Україні (англійською мовою):

http://www.eunpack.eu/sites/default/files/publications/D%206.4%20A%20Summary%20of%20Perception%20Studies%20in%20Ukraine.pdf

Звіт за результатами поглиблених інтерв’ю щодо сприйняття ефективності реакції ЄС на конфлікт в Україні (англійською мовою):

http://www.eunpack.eu/sites/default/files/publications/2018-01-31%20D6.3%20Working%20paper%20on%20implementation%20of%20EU%20crisis%20response%20in%20Ukraine.pdf