Як вірно обрати методи досліджень?

Пишемо теоретичну частину

Сучасна наука використовує безліч методів досліджень. Найбільш використовувані серед них:

• аналогія – дозволяє встановити відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками;
• абстрагування – має властивість надати науковцю можливість переходити від конкретних предметів (елементів) до загальних понять і законів розвитку;
• індукція – метод переходу від знання окремих фактів до знання загального (аналіз фактів);
• дедукція – метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз певного поняття);
• пояснення – характеризує явище (розкриває його сутність), економічної категорії, процесу тощо;
• класифікація – сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх взаємозв’язків (наприклад, правило групування за географічною ознакою, економічною динамікою тощо).

Дослідницька (аналітична) частина

Можемо використати наступні методи:

• спостереження – це активне (систематичне, цілеспрямоване, планомірне) та навмисне сприйняття об’єкта, який був вивчений та в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об’єкта;
• моделювання – процес створення моделей, схем, знакових або реальних аналогів, що відображають істотні властивості більш складних об’єктів (прототипів);
• експеримент – дослідницька діяльність, метою якої є вивчення причинно-наслідкових зв’язків;
• вимірювання, розрахунок – проведення необхідних вимірювань показників, розрахунків їх величини, динаміки, структури тощо;
• аналіз – ґрунтовне дослідження певного явища шляхом його розчленування на окремі складові;
• опис – викладення результатів проведеного дослідження та обґрунтування причин виявлених тенденцій та динаміки;
• опитування (метод збору соціальної інформації про об’єкт в ході безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) опитування).

Рекомендаційна частина

Слід використовувати наступні методи:

• припущення (складання сценаріїв розвитку того чи іншого явища із врахуванням тенденцій, виявлених у аналітичному розділі);
• прогнозування (складання прогнозів з урахуванням раніше проведеного аналізу та виявлених тенденцій розвитку певного явища).